Перегляд вихідного коду сторінки Осовець. Древня історія заснування і походження назви

На околиці села, що входить до Щаснівського старостату, виявлено залишки поселення черняхівської культури – археологічної культури II-V століття. За даними офіційного сайту Верховної Ради України, перша згадка про с. Осовець Бобровицького району Чернігівської області датована 1150 роком, але без пояснень джерела і обставин виникнення цієї дати.

Немає на офіційному сайті даних і про походження назви села. Місцеві дослідники посилаються на перекази й легенди: нібито, першим тут поселився і заснував хутір чи то вільний козак-хлібопашець Усов, чи коваль з кочового племені Усовець. Згодом хутір розрісся в село, яке й одержало назву Осовець. Але це лише припущення, з можливими подальшими домислами.

Ґрунтовне дослідження для з’ясування етимології назви села провели Оксана Василівна Горбик і Ольга Василівна Петухова – дочки уродженця Осовця, талановитого художника Василя Степановича Горбика. Передусім вони вивчили карти країн-сусідів та їхні населені пункти з подібною назвою. І виявилося, що Осовців багато. В Україні села з такою назвою є у Волинській, Івано-Франківській і Київській областях. А у Білорусі аж дванадцять Асавців. Селища Осовець є у Володимирській, Рязанській і Володимирській областях Росії.

У джерельній базі детально прописана історія прадавнього міста Осовця на Володимирщині. У 1209 році князь Всеволод Велике Гніздо заснував його на високому березі річки Клязьми як фортецю-місто з земляними валами, уздовж оточеними каналами.

У Польщі на кордоні із Східною Прусією місто-фортеця із земляними валами і каналами теж отримала назву Осовець.

Енциклопедичні словники Брокгауза і Єфрона описують: «Осовець – прекрасна фортеця на кордоні Гродненської і Ломжинської губерній, побудована й освячена за царювання Олександра III. 

Етимологічно значення слова «осовец» російські сайти визначають терміном «ссовец» (в множині «осовцы»), що означає зсув ґрунту. Російсько-німецький словник перекладає слово «осовец» як «крепость, окружена рвом».

Після цих та інших досліджень та відповідної аналогії, є підстави вважати, що село Осовець на Бобровиччині було засноване як форт або фортеця. 

Історичний період, на який припадає перша згадка про Осовець, був войовничим та неспокійним. Укріплене село належало до Переяславського князівства, яке вважалося першим ступенем близькості до можливого князювання у Києві. З 1151 року активно розпочалися роботи над обороною князівств від половців. До укріплень належали добре зміцнені городища (міста), монастирі, городки-селища.

До якої системи фортифікації можна віднести Осовець? До польових допоміжних обровів та обратіїв, чи, може, до поняття «городок»? Поняття «городок» містить в собі велику систему оборонних споруд, на Бобровиччині залишилися залишки городищ часів Київської Русі, найкраще виражені на околиці Петрівки. З оборонних укріплень Осовця до наших днів збереглися назви місцин, які можна пов’язати з їх прадавнім використанням в городищах. Досі існує куток з назвою «Загребелька», що вказує про минуле існування «греблі» – другорядної ґрунтової споруди у системі захисного комплексу. Від древніх назв оборонних укріплень – кутки «Загатівка» і «Гать». Збереглась назва кутка «Горбиківка» – у науковій літературі це назва вулиці, розташована на невеликих топографічних горбах або валах. 

Ще одне джерело вказує на воєнне походження Осовця. Це – Іпатівський літопис, що описує походи Чернігівських князів на половців. У 1155 році на знак примирення (щасливої події) було засноване селище Щаснівка. З аналізу історичних бойових подій очевидним стає той факт, що мирні угоди складалися біля укріплених міст або фортець, і відповідну назву одержали. Географічно села Щаснівка і Осовець розташовані впритул. Як відомо, розвиток самих «городищ» передбачав так званий «посад», тобто поселення, розташовані поблизу.

Місцезнаходження Осовця абсолютно відповідає етимології назви. Розташоване на лівому березі річки Недра на півночі, яка потім робить крутий злам на південний захід та південь. Річка має декілька джерел, завдяки чому разом із болотами і розливними луками по різні боки косогорів створює водозахисну систему. З’єднуючись на заході та південному заході з болотами річки Басанки, створює умови для надійного захисту цієї місцевості. Висоти села – це стратегічні бойові висоти, які добре підходять для спорудження форту.

Топографічно Осовець знаходиться у місцевості, яка мала військово-фортифікаційну значимість не лише в ХII столітті. Споруда ідентифікується із назвою «городок» з «посадом» біля нього – Щаснівкою. Тож ця місцевість та її історія потребують глибшого вивчення з можливим відтворенням карти села Осовець.

[[Категорія:Осовець]]
[[Категорія:Історія]]