Історія села Кобижча - Історія редагувань

Dmisap в 16:48, 20 травня 2021

2021-05-20T16:48:12Z

Dmisap в 07:34, 4 березня 2021

2021-03-04T07:34:24Z

Dmisap в 07:33, 4 березня 2021

2021-03-04T07:33:18Z

Dmisap в 07:32, 4 березня 2021

2021-03-04T07:32:09Z

Dmisap в 07:23, 4 березня 2021

2021-03-04T07:23:17Z

Dmisap в 07:19, 4 березня 2021

2021-03-04T07:19:36Z

Показати зміни

Dmisap: Створена сторінка: == Кобижча == Засноване село в ХIII ст., назва пов’язана з чаклунством перших поселенців: к...

2021-03-04T07:17:37Z

Створена сторінка: == Кобижча == Засноване село в ХIII ст., назва пов’язана з чаклунством перших поселенців: к...

Показати зміни

@@ Рядок 12: / Рядок 12: @@
 На цей час припадає навала війська польських магнатів, вони захоплювали кращі землі, закріпачували селян, позбавивши їх прав козаків. На боротьбу проти поневолення об’єдналися загони Остряниці. Шляхтич Потоцький вихвалявся, що вішає козаків по дорозі від Остра до Ніжина. Насправді ж Остряниця встиг вивести з собою до десяти тисяч козаків на російські землі. Чимало їх втекли туди і поодинці та невеликими групами. Стурбований феодал Адам Кисіль в 1646 році плакався у Москві, що від нього, Вишневецького і Потоцького перебігло в царську Росію тисяч п'ятнадцять людей, і вимагав повернути їх. Бояри з докором відповіли, мовляв, не християнська справа повертати людей на муки папісту і лютеранину. В ході дальших заворушень в 1663 році зруйновано й спустошено замок Киселя і Покровський храм.
-У ХVIII ст. посилилася влада поміщиків і духовенства. Землі зосереджуються в руках панів Глуздовського, Носенка, Неверовського та ін. Вони залучали своїх кріпаків до спорудження маєтків і церков. Проте в селі переважали козаки, і в 1764 році Кобижча стала сотенним містечком Київського полку. У 1797 році тут проживало 2807 козаків і 775 кріпосних селян.
+У ХVIII ст. посилилася влада поміщиків і духовенства. Землі зосереджуються в руках панів Глуздовського, Носенка, Неверовського та ін. Вони залучали своїх кріпаків до спорудження маєтків і церков. Проте в селі переважали козаки, і в 1687 році Кобижча стала сотенним містечком Київського полку. У 1797 році тут проживало 2807 козаків і 775 кріпосних селян.
 У 1801 році побудували третю церкву. У 1850 році в Кобижчі проживав 11431 прихожанин, через десять років їх поменшало до восьми тисяч. У чотирьох приходських школах, які проводили навчання під наглядом Палати державного майна, навчалося 189 учнів.

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 == [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%B6%D1%87%D0%B0 Кобижча] ==
-[[Файл:Coat_of_arms_of_Kobyzhcha.png|міні|alt=Герб села Кобижча|Герб села Кобижча<nowiki>]]
+[[Файл:Coat_of_arms_of_Kobyzhcha.png|міні|alt=Герб села Кобижча|Герб села Кобижча]]
 Засноване село в ХIII ст., назва пов’язана з чаклунством перших поселенців: кобник – чаклун, кобижче – сильне чаклунство і житло чаклунів. Основне ж заняття населення з давніх-давен – землеробство. Жили в селі й ткачі, мукомели, ковалі, шкіряники та інші ремісники. У 1239 році поселення зруйнували татаро-монголи. Невелика кількість населення, що врятувалася від кочівників, розселилася вздовж берегів річки Кобижчі в урочищі Савинці, де вціліла одна церква.

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 == [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%B6%D1%87%D0%B0 Кобижча] ==
-[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%B6%D1%87%D0%B0 [[Файл:Coat_of_arms_of_Kobyzhcha.png|міні|alt=Герб села Кобижча|Герб села Кобижча<nowiki>]]</nowiki>]
+[[Файл:Coat_of_arms_of_Kobyzhcha.png|міні|alt=Герб села Кобижча|Герб села Кобижча<nowiki>]]
 Засноване село в ХIII ст., назва пов’язана з чаклунством перших поселенців: кобник – чаклун, кобижче – сильне чаклунство і житло чаклунів. Основне ж заняття населення з давніх-давен – землеробство. Жили в селі й ткачі, мукомели, ковалі, шкіряники та інші ремісники. У 1239 році поселення зруйнували татаро-монголи. Невелика кількість населення, що врятувалася від кочівників, розселилася вздовж берегів річки Кобижчі в урочищі Савинці, де вціліла одна церква.

← Попередня версія		Версія за 07:32, 4 березня 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	<seo title="Кобижча, Історія села" metakeywords="Електронна Енциклопедія Бобровиччини" metadescription="Історія села Кобижча. Бобровиччина" google-site-verification="123456789-abfd123456" />
		+
	== [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%B6%D1%87%D0%B0 Кобижча] ==		== [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%B6%D1%87%D0%B0 Кобижча] ==
		+
		+	[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%B6%D1%87%D0%B0 [[Файл:Coat_of_arms_of_Kobyzhcha.png\|міні\|alt=Герб села Кобижча\|Герб села Кобижча<nowiki>]]</nowiki>]

	Засноване село в ХIII ст., назва пов’язана з чаклунством перших поселенців: кобник – чаклун, кобижче – сильне чаклунство і житло чаклунів. Основне ж заняття населення з давніх-давен – землеробство. Жили в селі й ткачі, мукомели, ковалі, шкіряники та інші ремісники. У 1239 році поселення зруйнували татаро-монголи. Невелика кількість населення, що врятувалася від кочівників, розселилася вздовж берегів річки Кобижчі в урочищі Савинці, де вціліла одна церква.		Засноване село в ХIII ст., назва пов’язана з чаклунством перших поселенців: кобник – чаклун, кобижче – сильне чаклунство і житло чаклунів. Основне ж заняття населення з давніх-давен – землеробство. Жили в селі й ткачі, мукомели, ковалі, шкіряники та інші ремісники. У 1239 році поселення зруйнували татаро-монголи. Невелика кількість населення, що врятувалася від кочівників, розселилася вздовж берегів річки Кобижчі в урочищі Савинці, де вціліла одна церква.

← Попередня версія		Версія за 07:23, 4 березня 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
−	== Кобижча ==	+	== [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%B6%D1%87%D0%B0 Кобижча] ==

	Засноване село в ХIII ст., назва пов’язана з чаклунством перших поселенців: кобник – чаклун, кобижче – сильне чаклунство і житло чаклунів. Основне ж заняття населення з давніх-давен – землеробство. Жили в селі й ткачі, мукомели, ковалі, шкіряники та інші ремісники. У 1239 році поселення зруйнували татаро-монголи. Невелика кількість населення, що врятувалася від кочівників, розселилася вздовж берегів річки Кобижчі в урочищі Савинці, де вціліла одна церква.		Засноване село в ХIII ст., назва пов’язана з чаклунством перших поселенців: кобник – чаклун, кобижче – сильне чаклунство і житло чаклунів. Основне ж заняття населення з давніх-давен – землеробство. Жили в селі й ткачі, мукомели, ковалі, шкіряники та інші ремісники. У 1239 році поселення зруйнували татаро-монголи. Невелика кількість населення, що врятувалася від кочівників, розселилася вздовж берегів річки Кобижчі в урочищі Савинці, де вціліла одна церква.