Майнівка - Історія редагувань

Dmisap в 16:39, 14 квітня 2021

2021-04-14T16:39:43Z

Dmisap в 16:38, 14 квітня 2021

2021-04-14T16:38:28Z

Dmisap в 06:37, 18 липня 2020

2020-07-18T06:37:33Z

Dmisap в 06:38, 14 квітня 2020

2020-04-14T06:38:34Z

Dmisap в 15:57, 19 березня 2020

2020-03-19T15:57:09Z

Dmisap в 15:52, 19 березня 2020

2020-03-19T15:52:19Z

Yarilos в 21:15, 29 лютого 2020

2020-02-29T21:15:53Z

Yarilos в 09:07, 27 лютого 2020

2020-02-27T09:07:54Z

Показати зміни

Dmisap в 07:51, 27 лютого 2020

2020-02-27T07:51:28Z

Dmisap в 07:45, 27 лютого 2020

2020-02-27T07:45:27Z

← Попередня версія		Версія за 16:39, 14 квітня 2021
Рядок 90:		Рядок 90:
	[[Категорія:Школи і училища]]		[[Категорія:Школи і училища]]
	[[Категорія:Люди М]]		[[Категорія:Люди М]]
		+
		+	''<small>{{REVISIONDAY2}} {{REVISIONMONTH}} {{REVISIONYEAR}}</small>''

@@ Рядок 89: / Рядок 89: @@
 [[Категорія:Історія]]
 [[Категорія:Школи і училища]]
-[[Категорія:Олександра Олександрівна Майнова|М]]
+[[Категорія:Люди М]]

← Попередня версія		Версія за 06:37, 18 липня 2020
Рядок 81:		Рядок 81:
	Будівництво оголосили в 1969 році ударною комсомольською будовою, але будівельні роботи так і не стали ударними. У господарстві радгоспу-технікуму значно погіршилися виробничі показники, може, й через часті хвороби директора. Урожайність зернових скотилася до 16 центнерів. Загальмувався розвиток тваринництва. Спорудження нової бази опинилося на межі «заморозки».		Будівництво оголосили в 1969 році ударною комсомольською будовою, але будівельні роботи так і не стали ударними. У господарстві радгоспу-технікуму значно погіршилися виробничі показники, може, й через часті хвороби директора. Урожайність зернових скотилася до 16 центнерів. Загальмувався розвиток тваринництва. Спорудження нової бази опинилося на межі «заморозки».

−	Врятував ситуацію новопризначений у червні 1970 року 31-річний директор Леонід Григорович Яковишин. Про нього і перейменований радгосп–технікум на Бобровицький.	+	Врятував ситуацію новопризначений у червні 1970 року 31-річний директор [[Яковишин Леонід Григорович і очолюваний ним Бобровицький радгосп-технікум\|Леонід Григорович Яковишин]]. Про нього і перейменований радгосп–технікум на Бобровицький.

← Попередня версія		Версія за 06:38, 14 квітня 2020
Рядок 81:		Рядок 81:
	Будівництво оголосили в 1969 році ударною комсомольською будовою, але будівельні роботи так і не стали ударними. У господарстві радгоспу-технікуму значно погіршилися виробничі показники, може, й через часті хвороби директора. Урожайність зернових скотилася до 16 центнерів. Загальмувався розвиток тваринництва. Спорудження нової бази опинилося на межі «заморозки».		Будівництво оголосили в 1969 році ударною комсомольською будовою, але будівельні роботи так і не стали ударними. У господарстві радгоспу-технікуму значно погіршилися виробничі показники, може, й через часті хвороби директора. Урожайність зернових скотилася до 16 центнерів. Загальмувався розвиток тваринництва. Спорудження нової бази опинилося на межі «заморозки».

−	Врятував ситуацію новопризначений у червні 1970 року 31-річний директор Леонід Григорович Яковишин. Про нього і перейменований радгосп–технікум на Бобровицький ~~– в іншій статті Бобровицької Вікіпедії~~.	+	Врятував ситуацію новопризначений у червні 1970 року 31-річний директор Леонід Григорович Яковишин. Про нього і перейменований радгосп–технікум на Бобровицький.

@@ Рядок 89: / Рядок 89: @@
 [[Категорія:Історія]]
 [[Категорія:Школи і училища]]
-[[Категорія:Олександра Олександрівна Майнова]]
+[[Категорія:Олександра Олександрівна Майнова|М]]

← Попередня версія		Версія за 15:52, 19 березня 2020
Рядок 89:		Рядок 89:
	[[Категорія:Історія]]		[[Категорія:Історія]]
	[[Категорія:Школи і училища]]		[[Категорія:Школи і училища]]
		+	[[Категорія:Олександра Олександрівна Майнова]]

@@ Рядок 71: / Рядок 71: @@
 У голодні післявоєнні роки в технікумі працювали дитячі ясла, були й цілодобові групи, в які привозили діток навіть з Бобровиці. Працювала студентська їдальня з однією кухаркою, всі допоміжні роботи виконували чергові студенти. Вони й контролювали закладення продуктів у котли й каструлі. Додатково студенти одержували щоденно по півбуханки хліба, грудочку вершкового масла, інші продукти з господарства технікуму.
-Період стабільності в керівництві Майнівкою настав у 1951 році, коли директорм призначили Іллю Кіндратовича Макарця, до цього - відповідального працівника Міністерства радгоспів. За його керівництва ожило господарство, у технікумі зявилися житлові й господарські новобудови , з’явився навіть свій іподром з регулярними показовими кінними перегонами – вся округа збиралася подивитися.
+Період стабільності в керівництві Майнівкою настав у 1951 році, коли директорм призначили Іллю Кіндратовича Макарця, до цього - відповідального працівника Міністерства радгоспів. За його керівництва ожило господарство, у технікумі з'явилися житлові й господарські новобудови, з’явився навіть свій іподром з регулярними показовими кінними перегонами – вся округа збиралася подивитися.
 Через три роки Іллю Кіндратовича призначили головою Бобровицького райвиконкому. У технікумі його замінив Артем Федорович Патлай, теж добрий господар, чуйний чоловік.
@@ Рядок 81: / Рядок 81: @@
 Будівництво оголосили в 1969 році ударною комсомольською будовою, але будівельні роботи так і не стали ударними. У  господарстві радгоспу-технікуму значно погіршилися виробничі показники, може, й через часті хвороби директора. Урожайність зернових скотилася до 16 центнерів. Загальмувався розвиток  тваринництва. Спорудження нової бази опинилося на межі «заморозки».
-Врятував ситуацію новопризначений у червні 1970 року 31-річний директор Леонід Григорович Яковишин. Про нього і перейменований радгосп–технікум на Бобровицькій – в іншій статті Бобровицької Вікіпедії.
+Врятував ситуацію новопризначений у червні 1970 року 31-річний директор Леонід Григорович Яковишин. Про нього і перейменований радгосп–технікум на Бобровицький – в іншій статті Бобровицької Вікіпедії.

@@ Рядок 21: / Рядок 21: @@
 Довів будівництво школи до завершення і навів певний лад в господарстві керуючий Андрій Безсалов. Зумів він нарешті обґрунтувати кошторис маєтку із землею, добився фінансування розвитку господарства, а не обдирання, як було раніше. Важче було з організацією роботи школи, оскільки молодий керуючий не мав педагогічної освіти і досвіду, постійно звертався за допомогою до Департаменту землеробства, але й там не було відповідних програм. Тож працював навпомацки, поки не з’їздив за досвідом у Марїно-Горську і Воздвиженську школи.
-'''30 листопада 1891 року''', через  15 років після смерті Олександри Майнової, про селі Щаснівка Козелецького повіту відкрили сільськогосподарську і ремісничу школу I розряду.
+'''30 листопада 1891 року''', через  15 років після смерті Олександри Майнової, у селі Щаснівка Козелецького повіту відкрили сільськогосподарську і ремісничу школу I розряду.
-Основна мета школи: '''поширювати в народних масах , переважно практичних занять, основні знання з питань сільського господарства взагалі і зокрема з тютюнарства і і бджільництва, а також столярної і ковальської справи, з умінням виготовляти нові і ремонтувати старі сільськогосподарські машини та знаряддя.'''
+Основна мета школи: '''поширювати в народних масах, переважно практичних занять, основні знання з питань сільського господарства взагалі і зокрема з тютюнарства і і бджільництва, а також столярної і ковальської справи, з умінням виготовляти нові і ремонтувати старі сільськогосподарські машини та знаряддя.'''
-Починалася школа з двома класами – підготовчого (12 учнів)  і першого спеціального ( 8 учнів).  Приймалися діти віком 13-14 років. Від вступників у підготовчий клас вимагалися знання загальноосвітніх предметів в обсязі курсу початкових народних училищ, а до першого класу – знання таких же предметів в обсязі курсу двокласних міністерських училищ.
+Починалася школа двома класами – підготовчого (12 учнів)  і першого спеціального (8 учнів).  Приймалися діти віком 13-14 років. Від вступників у підготовчий клас вимагалися знання загальноосвітніх предметів в обсязі курсу початкових народних училищ, а до першого класу – знання таких же предметів в обсязі курсу двокласних міністерських училищ.
 За навчання основного комплекту з 20 учнів платила державна казна. Школа забезпечувала їх  житлом, харчуванням, взуттям, одягом і навчальними  посібниками. Понад цей комплект приймалися учні на платне навчання – 50 рублів на рік. Платили батьки, але найчастіше – повітове земство  або меценати. Ці учні перебували в школі на такому ж забезпеченні, як і казенні. За розпорядженням керуючого  учнів часто відривали від занять для виконання робіт у господарстві.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 == '''Майнівка''' ==
-Поміщиці Олександрі Олександрівні Майновій [[Олександра Олександрівна Майнова|Олександрі Олександрівні Майновій]] після смерті чоловіка, полковника царської армії, дісталися у спадок підмосковний маєток з 118-ма десятинами землі і маєток та 492 десятини землі у селі Щаснівка Козелецького повіту Чернігівської губернії.
+Поміщиці [[Олександра Олександрівна Майнова|Олександрі Олександрівні Майновій]] після смерті чоловіка, полковника царської армії, дісталися у спадок підмосковний маєток з 118-ма десятинами землі і маєток та 492 десятини землі у селі Щаснівка Козелецького повіту Чернігівської губернії.
 За життя чоловіка поміщиця більше часу проводила у розкішних підмосковних апартаментах, але основним джерелом поміщицьких статків була земля віддаленого від столиці  помістя, що дісталося покійному чоловіку від батька, прославленого офіцера у війні з Наполеоном. Довелося й вдові перебиратися на постійне проживання в «глуху» провінцію, що виявилася не такою вже й глухою.