На початку 90-х «недоторканними» були торгаші

(з публікації в газеті «Наше життя» від 30 вересня 1992 р.)

Оперуповноважений відділу боротьби з розкраданням соцвласності Бобровицького райвідділу міліції С. Лугівський порушив кримінальну справу за розпродаж дефіцитних товарів у Бобровицькому райкоопзаготпромі. Про це була публікація в районній газеті. В ході подальшого розслідування виявили додаткові незаперечні факти. Але в останній момент у кримінальній справі з’явилася довідка про те, що в 1972 році склад здобув статус магазину-складу. І це відіграло вирішальну роль. На задній план відійшли свідчення посадових осіб, підтвердження фінансових документів, що з так званого магазину-складу ніколи не здійснювалися торгівельні операції. Продаж дефіцитних товарів розгорнули перед уведенням тимчасової грошової одиниці (купонів) і підвищенням цін на товари. На це неподобство правоохоронці звернули увагу, але конкретних винних не встановили, кримінальну справу не довели до суду. Крізь пальці дивилися на зловживання торгашів і районні органи влади. Але не стояла осторонь громадськість.

Трудівники Бобровицького цукрозаводу помітили, як завідувачка магазину Бруханська потихеньку торгує дефіцитом з офіційно зачиненого на переоблік магазину. Організували перевірку. Вияснилося, що таким чином продавець реалізувала товарів майже на тисячу карбованців – на той час чимала сума. Громадські активісти-контролери склали відповідного акта, додаткові екземпляри направили в міліцію і коопунівермаг. Порушниця правил торгівлі відбулась легким хвилюванням.

В Озерянах завмаг Бурим реалізувала після закінчення робочого дня своїм людям костюми, сорочки, трикотаж, взуття. Акт контролери направили у район, де і вирішилася його доля … на користь продавців.

Трудівники колгоспу 40-річчя Жовтня були свідками, як дільничний інспектор В.Борзаковсьий в присутності заступника голови колгоспу О. Лугівської і громадських активістів зафіксував факт переховування дефіцитної горілки («Столичної» у графинчиках, «Чернігівської», «Старокиївської» та ін.) в магазині №25, що біля колгоспу. Довелось тоді торговельникам, під об’єктивами фотоапаратів журналістів і натовпу людей, у терміновому порядку забирати сорокаградусний товар і відвозити на базу. Про цю історію був фоторепортаж у районній газеті, який викликав великий резонанс в районі. А закінчилося все спокійно і мирно – торгаші не постраждали.

Протягом двох років продавець із Свидовця Голод (до одруження Борисенко) двічі грубо порушувала правила торгівлі (продавала товари за завищеними цінами і приховала товарів на 2362 карбованці. В обох випадках порушувалася кримінальна справа, що потім закінчилося передачею матеріалів на товариський суд.

Виявлені приховування товарів у Кобижчі і Вороньках. Завідуючий складом Новобиківського сільського споживчого товариства Кучерявець реалізував зі складу спиртного на 8325 карбованців. На оптово-торгівельній базі райспоживспілки виявлено недооцінених товарів на десятки тисяч карбованців, встановлені факти реалізації товарів з бази.

Цю інформацію відповідальні працівники райвідділу міліції зачитали на зборах районного активу з висновком: посадові особи райспоживспілки Прокопенко В.С., Ткаченко О.І., Рудь Н.О., Карабан Л.Ю. недобросовісно ставляться до виконання своїх обов’язків. І жодного слова – про рівень виконання правоохоронцями своїх обов’язків. Чому порушені ними кримінальні справи не доводяться до судових розглядів?

У газетній публікації районки від 30.09.1992 р. наведені й інші факти беззубості районної міліції і прокуратури в боротьбі з торгівельною непотоплюваною «мафією» та іншими правопорушниками. Це підтвердила й група перевіряючих з числа відповідальних працівників Міністерства внутрішніх справ і обласного управління, яка «відпрацьовувала» район. Причому серйозні недоліки роботи виявлені в багатьох справах, які не потрапляли на шпальти районної газети.