Пустовойт Василь Романович
Василь Романович Пустовойт народився 21 січня 1956 року в с. Ковпита Чернігівського району. Після закінчення в 1973 році середньої школи вступив на факультет економіки Харківського сільськогосподарського інституту імені В.В. Докучаєва. Переміг у конкурсі: на одне місце – шість абітурієнтів.
Навчався добре, дві виробничі і переддипломну практики проходив у одному з кращих племрадгоспів Харківщини. Туди й на роботу запрошували, офіційний запит направили в інститут на здібного випускника. За успішністю Василь Пустовойт був третім на економічному факультеті, закінчив навчання в 1978 році з відзнакою (одержав червоний диплом), тож мав право самостійно визначатися з місцем роботи. Були пропозиція й від інституту – навчання в аспірантурі і наукова робота. Перспективний випускник вибрав Майнівський радгосп-технікум, інформацію про який зібрав заздалегідь.
Не встиг обжитися на новому місці, як молодого фахівця призвали на військову службу. Через 18 місяців звільнився в запас і повернувся на роботу, але вже на нову базу радгоспу-технікуму – споруджену на околиці Бобровиці.
Трудовий шлях почав на посаді старшого економіста. Пощастило з наставником – Валерієм Григоровичем Руденком. Також із студентського навчання тримав у пам’яті не лише теоретичні фахові знання, а й почуті на лекціях вчення древніх мислителів. Так, учень Сократа, давньогрецький історик Ксенофонт два з половиною століття тому написав тлумачення терміну «економіка» – управління господарством. Адам Сміт у 1776 році науково обґрунтував, що економіка є базою для розвитку суспільства. Втім, і він, й інші мислителі вважали, що предметом економічної теорії є не гроші чи взагалі багатство, а Люди.
Вчення древніх молодий фахівець бачив на практиці, звіряв безсмертну теорію у трудовому колективі, який очолював організатор сільськогосподарського виробництва від Бога, кандидат економічних наук Леонід Яковишин. Директор «гартував» молодого економіста «повним трудовим навантаженням». А щоб не забував і про теоретичну науку, залучив відмінника, «червонодипломного» старшого економіста до викладацької роботи в Бобровицькому радгоспі-технікумі. «Тягнув» по три пари лекцій і семінарів кожного дня –в середньому 24 робочі дні на місяць.
Згодом керівник товариства Леонід Григорович доручив Василю Пустовойту, на той час уже головному економісту, загартованому практичною і творчою роботою, додаткові дуже відповідальні й зовсім нові обов’язки з питань зовнішньоекономічної діяльності господарства. Все починав з нуля: вивчав досконало Митний кодекс, митні декларації, роботу з митними брокерами, порядок одержання сертифікатів для розмитнення товарів та багато інших законодавчих актів і численних інструкцій. Для розмитнення і одержання імпортних товарів відводилося 10 днів. Не встигнеш – господарство обкладуть великими штрафами. За день доводилося «накручувати» автівкою до півтисячі кілометрів по маршруту Бобровиця – Ніжин – Чернігів – Бобровиця, бувало, й по другому колу. Потім митну недолугість і бюрократію дещо пом’якшили, але зовнішніх торгівельних зв’язків побільшало. І обов’язки головного економіста залишилися.
Після такого 15-річного трудового ритму, проходження новітньої школи ринкової економіки, Василь Романович без вагання погодися на посаду начальника планово-економічного відділу ТОВ «Земля і воля». Бо й знав: якщо Леонід Григорович пропонує – значить, довіряє. Згодом генеральний директор і статус підняв толковому економісту і грамотному «митнику» – до заступника генерального директора. Звісно, за таку високофахову і відповідальну роботу – й зарплату з преміями має відповідну. Зовнішньоекономічні ж обов’язки «першопроходець» передав іншому працівнику. Але на трудовому шляху Василя Романовича, певно, долею написано: працювати тільки з повним навантаженням, на повну потужність. Тож на заступника генерального директора з економіки не випадково покладений обов’язок з моніторингу використання паливно-мастильних матеріалів. На думку самого керівника економічної служби, той додатковий обов’язок є невід’ємною складовою «управління господарством», названим одним словом «економіка».
Не забуває Василь Пустовойт і про головний предмет економічної теорії – людину. Економічна служба ТОВ «Земля і воля» не допускає найменших затримок у нарахуванні зарплат і премій, оплати за оренду землі, при укладенні чи продовженні договорів оренди. Спільно з іншими службами господарства створює «острів стабільності» у державному морі економного хаосу.
У 2016 році Василь Романович досяг віку, коли можна виходити на заслужений відпочинок: 38 років трудового стажу в одному реформованому господарстві «Земля і воля». Але й статус пенсіонера одержав з «навантаженням» – працюючий пенсіонер, і на тій же посаді, що була до досягнення пенсійного віку. З дружиною Вірою Іванівною, головною кадровичкою ТОВ «Земля і воля», тримають домашнє господарство, невеликий город, з якого забезпечують себе і дітей овочами. У роки юності і студентства дуже багато читав художньої і наукової літератури, зібрав велику домашню бібліотеку. Швидко подружився з Інтернетом – для роботи й власного інтелектуального розвитку.
28 05 2020
