Від людського фактора

Матеріал з Енциклопедія Бобровиччини
Версія від 11:10, 24 квітня 2020, створена Dmisap (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

(Бобровицька районна газета «Жовтнева зоря» від 4 червня 1988 року)

Окремі господарства за рахунок державних коштів набудували тваринницьких приміщень, накупували різноманітної техніки, але значна частина всього цього тепер стоїть без діла – працювати нікому. Не подбали вчасно про соцкультпобут, взагалі про людину праці. Спостерігається і протилежне. Знайшлися й такі господарства, які набудували (теж за рахунок держави) різних об’єктів соцкультпобуту, але вони теж пустують – нікому туди ходити. Бо хто залишиться у селі і прийде працювати у напіврозвалений корівник? І якщо вчасно не подбали про розвиток виробництва, то й зарплата там буде низька. Раніше ще якось виходили зі становища, тримали людей незаробленою високою зарплатою. Кошти на ці цілі брали знову ж у держави. Але подібне не може продовжуватись безкінечно. І на високу зарплату, і на різне будівництво гроші треба заробити. Легше це вдається тим колективам, де питання розширення виробництва, різних видів будівництва вирішуються в комплексі. Один із таких колективів – Бобровицький радгосп-технікум.

Заслужене визнання

На зборах громадськості Бобровиці головою новотехніки створеного координаційного центру по благоустрою міста затверджений директор Бобровицького радгоспу-технікуму Л.Г. Яковишин. Чим керувалися представники трудових колективів, громадських організацій райцентру, довіряючи цю відповідальну посаду Леоніду Григоровичу? Адже саме від нього тепер багато в чому залежить вигляд нашого міста. Аргументів багато. Один з головних: за роки директорства Л.Г. Яковишина по суті перебудоване все господарство радгоспу-технікуму. При ньому будівництво велося якраз у комплексі. На околиці Бобровиці виросла прекрасна споруда технікуму. Поруч – сімдесятиквартирний, шістнадцятиквартирні, двоквартирні будинки з побутовими зручностями для викладачів і спеціалістів радгоспу-технікуму, два сучасні гуртожитки, стадіон для учнів. На території Центрального відділку радгоспу побудований свого роду завод для приготування елітного насіння, наново збудована ферма для вирощування племінних свиней, виросли сучасні споруди для ремонту і зберігання техніки, інші будівлі виробничого характеру. Майже одночасно велась реконструкція житлових будинків, зводились нові. Зведене сучасне приміщення Будинку культури. Недавно зроблене центральне опалення. Будівельні роботи по соцкультпобуту тривають. У Лукашівці побудували прекрасну ремонтну майстерню, ряд тваринницьких приміщень, завершують будівництво кукурудзяного заводу, на якому готуватимуть до сівби 1200 тонн насіння кукурудзи. Це далеко не повний перелік новобудов. Лише у нинішньому році радгосп-технікум планує освоїти на будівництві більше як мільйон карбованців, в основному господарським способом.

Де беруть кошти?

Послухаємо самого директора радгоспу-технікуму. – Дійсно, у нашому господарстві багато будується, але ні обсягами, ні темпами не можемо задовольнятися. Тому визначаємо першочергові споруди. І часто виходить так, що в першу чергу беремося за об’єкти виробничого характеру. В результаті у нинішньому році ми в основному завершуємо реконструкцію виробничої бази господарства, в той час як над програмою соціально-культурного будівництва ще добре пітнітимемо десь до 1990 року. І після цього будівництво не припиниться. Чи правильно те, що будівництво виробничого характеру дещо випереджає соцкультпобут? Іншого шляху ми не бачимо. Щоб широко вести спорудження житла, внутрішньогосподарських доріг, щоб організовувати людям належний побут і культурний відпочинок, необхідно мати власні кошти. Уведемо у нинішньому році кукурудзяний завод, він даватиме десь 300-400 тисяч карбованців чистого прибутку щорічно. Уже дає віддачу нова племферма, сушильна лінія елітного насіння тощо. Побудували нові корівники і телятники. Тепер там успішно діє потоково-цехова система виробництва молока і відтворення стада, тож і продуктивність дійного стада найвища в районі. А чим більше виробляємо продукції, тим більше маємо власних грошей.

Окремі цифри і факти

– Торік радгосп-технікум одержав 1 мільйон 554 тисячі карбованців чистого прибутку. – Вироблено валової продукції на 5 мільйонів 793 тисячі карбованців, що на 1 мільйон 92 тисячі карбованців більше плану. – За два роки п’ятирічки понад план вироблено 6300 тонн зерна, 1254 – цукрових буряків, 3524 – кормових коренеплодів, 1121 тонну молока, 376 тонн м’яса. – Торік урожайність зернових склала 48,1 центнера, що найбільше по району, в. т. ч. пшениця вродила по 59,1 центнеру з гектара. По 349 центнерів зібрали цукрових буряків, по 508 – коренеплодів, по 381 центнеру силосної кукурудзи. – Собівартість виробленої рослинницької і тваринницької продукції найнижча в районі.

Вирішують кадри

У адміністрації і парткому були пропозиції щодо кандидатури на посаду головного інженера, але все ж вирішили порадитись з людьми. – Приємно, що наша думка співпала з думкою колективу, – говорить секретар парткому М.К. Гудзенко. – Механізатори і шофери проголосували за Миколу Івановича Ковчежнюка. У радгоспі-технікумі планують широко застосувати у майбутньому вибори керівників, в тому числі директора і його заступників. – Демократію необхідно застосовувати на ділі, – сказав Л.Г. Яковишин. – Керівник повинен одержати оцінку свого колективу. Насильно авторитетним не будеш. Кожен повинен побоюватись втратити довіру колективу. Від помилок ніхто не застрахований, але люди на фоні всіх життєвих негараздів, конфліктів, злетів добре розрізняють, хто є хто, вони дають найбільш об’єктивну оцінку своїм керівникам. Директор називає десятки прізвищ керівників, спеціалістів, викладачів, рядових трудівників, які своїми конкретними діями завоювали авторитет і повагу в колективі. Серед них ветеран праці зоотехнік-селекціонер М.Г.Ковалевська, її учениця М.П.Данькевич, завідуючий ремонтною майстернею Р.М.Кізяк, викладачі технікуму Г.Л.Капінос, Б.М.Борщ, П.І.Дмитренко, доярка М.Г.Піша, механізатор К.М.Стахурський та багато інших. У господарстві практично всі трудівники забезпечені житлом, створені інші належні побутові умови. І разом з тим відчувається нестача кадрів. – Ця проблема примушує нас штурмувати житлово-побутове будівництво кращого зразка, – ділиться планами директор. – Передусім робимо все необхідне для людей у Мирному, оскільки туди важче заманити трудівників, ніж у Бобровицький відділок. Почали споруджувати й одноквартирні котеджі з надвірними господарськими будівлями. Побутове обслуговування поліпшуємо. Після вирішення кадрової проблеми позбудемося ряду труднощів на виробництві. Так усе переплітається. Життєдайний же імпульс у цьому ланцюгу йде якраз від людського фактора.